- розголошений
- [розголо/шеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розголошений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розголосити. || розголо/шено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розголошений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
всесвітній — (усесві/тній), я, є. 1) Стос. до всесвіту, до законів його будови. •• Всесві/тнє тяжі/ння взаємне притягання між будь якими тілами. 2) Який стосується всієї земної кулі. || Який охоплює весь світ, усе людство. || Який охоплює факти, досягнення… … Український тлумачний словник
необнародуваний — а, е. Не розголошений широко, не доведений до загального відома … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки